Організація харчування
дошкільників
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Раціональне,
здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням!
В повсякденному
харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні
речовини, клітковина, вода.
Той, хто дбає про
своє здоров’я, має дотримуватись трьох принципів здорового харчування:
помірність, різноманітність, збалансованість.
Помірність – щоб
калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.
Різноманітність –
передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та
фрукти; м’ясо та молочні вироби).
Збалансованість –
означає правильне співвідношення цих груп продуктів.
Для того, щоб їжа
приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно
розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок
(м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з
круп та овочів залишають на вечерю.
Необхідно, щоб їжа
була різноманітною. Але є продукти, вживання яких треба обмежити. Це цукор,
жир, сіль, борошняні вироби. Від надмірного вживання солодощів люди повнішають,
у них псуються зуби, вони частіше хворіють. Надлишок в організмі солі теж може
стати причиною захворювань.
Голод - це голос
природи, який дає сигнал, що організму потрібна їжа.
Апетит – це звичка,
набута людиною протягом життя і проявляється бажанням поїсти внаслідок зміни
настрою, певної ситуації, настання втановленого часу, впливу виду, смаку,
запаху їжі і навіть однієї думки про ту або іншу їжу.
Для дітей перш за
все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний
матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту.
Необхідно пам’ятати, що саме в продуктах тваринного походження білки є
повноцінними. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо
птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що
практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у
кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело
заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа
капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.
Жири – теж частинка
тіла людини. Після травлення їх організм відкладає „про запас” – під шкірою та
навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони
захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток.
Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я.
Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі,
сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, жирній рибі (оселедець, скумбрія,
сардини), нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові,
зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Корисність
вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів
травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують
голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні
може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).
Здоровий раціон не
обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з
організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника,
нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.
У здоровому
харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною,
але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні
відходи. Організм дитини шкільного віку потребує 1,5 – 2л рідини. Корисно також
випивати склянку – півтори джерельної води. За нестачі води в організмі людина
відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові. Якщо без їжі
можна прожити більше місяця, то без води - лише кілька днів.
Ключовими
компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вони також містяться у
їжі і є важливим джерелом протеїну, вуглеводів та жирів. Вітаміни й мінерали
легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо щодня їсти хоча б
трохи сирих овочів і фруктів.
Найпоширенішими з
вітамінів є:
- Вітамін А сприяє
росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі,
яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.
- Вітаміни групи В
необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі,
вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.
- Вітамін С
запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в
капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній
смородині.
- Вітамін D зміцнює
кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях,
риб’ячому жирі.
Організм дитини,
особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх
нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка
втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани
частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями
харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та
й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову
потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно
вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї:
1. Морква, яблуко,
солоний огірок, хрін, зелень петрушки.
2. Червоний буряк,
морква, майонез.
3. Редька, морква,
часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки.
На формування
м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи:
калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути :
яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба,
м’ясо, в яких їх найбільше.
Для прикладу
візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її
незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона - величезний резерв кальцію.
А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулює ріст дитини . Під його впливом формуються гарні й
міцні зуби .А в хребті, лусці, хвості зосереджені також запаси фосфору.
Увага! Небезпечні
продукти, що заборонені до використання та вживання дітьми у дошкільних
установах!
Забороняється
замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м'ясо
та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні
обрізки,субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за
виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та
копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі
чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву,
кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої
сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти
недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.
сировини (риби, морепродуктів тощо). В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти
недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.
Специфіка харчування
у дитячому закладі
У дитячому закладі
рекомендується триразове харчування. На час проведення
оздоровчих заходів в раціон харчування додатково додають фруктові соки, які
рекомендується давати дітям з 11.00 – 11.30. Розташування їжі за калорійністю
на протязі дня повинно бути наступним: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок
та вечеря – по 20%. Норми харчування дитини на один день у віці від 3 до 7
років при триразовому харчуванні у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано
такі:
• хліб пшеничний –
75/120
• мука пшенична –
15/25
• крупи, бобові,
макаронні вироби – 30/45
• картопля –
190/210
• овочі різні –
200/230
• соки – 50/70
• сухофрукти –
10/10
• кондитерські
вироби – 5/15
• цукор – 35/45
• масло вершкове –
12/21
• олія – 6/9
• яйце, шт. – 0.25/0.5
• молоко,
кисломолочні продукти – 350/400
• сир кисломолочний
– 35/45
• м'ясо та
м’ясопродукти – 60/100
• риба та рибні
продукти – 20/45
• сметана – 5/10
• сир твердий – 3/5
• чай – 0,2
• кава злакова – 1
/ 4
• сіль – 2/5
• дріжджі – 1/1
• лаврове листя –
0,05/0,1
Згідно до
Інструкції, рекомендується ретельно підбирати продукти та страви на кожний
прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на
друге слід подати гарнір з круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а
також салат з овочів чи овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні
супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви. Наводимо
приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей від 2 до 5 років ( у грамах):
• Каші чи овочеві
страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180
• Кава, чай, какао
– 150-180
• Супи, бульйони –
160-200
• М’ясні чи рибні
страви – 60-80
• Компоти, киселі –
120-150
• Гарніри
комбіновані – 100-130
• Фрукти, соки –
50-70
• Салати з свіжих
фруктів та овочів – 40-50
• Хліб пшеничний
(на весь день) – 75/120
Усі продукти
харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, повинні мати відповідність
до умов державних стандартів та супроводжуватися документацією (накладні,
сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості.
Вітамінізацію
перших та третіх страв обіду вітаміном С виконує медична сестра саме перед
роздачею їжі (для дитини від 1 до 6 років – 40 мг). Найбільш небезпечними у
відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У
зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) повинні підлягати
тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після
цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів.
Таким же чином повинні виготовлятися сирники, смажена риба шматочками, печінка.
Якщо для других страв використовується відварене м'ясо, птиця, то їх після
розділення на порційні шматочки по друге кип’ятять у бульйоні. Салати та
вінегрети також потребують строгого виконання санітарних та технологічних
вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.
Неможливо
виготовлення у дошкільних закладах студенів, м’ясних салатів, холодних борщів,
виробів під фритюром, кремів; використання сиру кисломолочного, сметани та
фляжного молока без термічної обробки. Допускається використання у харчуванні
дітей таких страв як млинці з м’ясом, з сиром кисломолочним, макаронів по
флотські, паштетів з печінки, якщо вони виготовлені за технологією, відповідно
документам Міністерства охорони здоров’я. Консерви м’ясні, рибні чи овочеві не
рекомендуються в харчуванні дітей дошкільного віку. Використання їх
допускається тільки як виключення при відсутності м’яса, риби, овочів і тільки
після термічної обробки для приготування перших та других страв. Ковбаса варена
повинна підлягати термічній обробці після розподілу на порційні шматочки.
Для заправки перших
страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії.
Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють
цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури
до 100 градусів). Загальне керівництво організації харчування дітей виконує
завідувач дитячим дошкільним закладом. Лікар контролює санітарний стан
харчоблоку, умови зберігання та реалізації продуктів, меню та якість їжі,
проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу та батьків по питанням
раціонального харчування. До обов’язків лікаря дитячого садка надходить відбір
дітей для індивідуального та дієтичного харчування.
В дитячому дошкільному
закладі складається примірне
меню-розкладку, забезпечується приємність харчування у колективі та у сім’ї
за рахунок рекомендацій по домашньому харчуванню, виконує контроль за якістю
продуктів, виконання технології виготовлення їжі та ін. Видача готових страв
дозволяється тільки після зняття проби відповідальною особою , якого призначає
завідувач дитячого садка. Головним показником правильної організації харчування
дітей у дитячих садках є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових
захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.
Меню для дітей у
дитячому садку
У дитячому садку
складається одне загальне меню для дітей у віці від 3 до 7
років. Сезонність харчування відрізняє лише те, що у літньо-осінній період
мають давати дітям більш овочів та фруктів, а у зимово-весняну пору – соки та
фрукти. При складанні меню, робітники у дитячому садку враховують:
• Добовий набір
продуктів
• Об’єм порцій
• Час приготування
страв
• Норми заміни
продуктів під час приготування страв
• Норми втрати при
холодній та тепловій обробц
і • Данні про
хімічний склад продуктів та страв.
При складанні
денного раціону по-перше піклуються про наявність у ньому головного
будівельного матеріалу – білку. Джерело білку тваринного походження – м'ясо,
риба, яйце, молоко та молочні продукти. З рослинних продуктів багаті ні білок
бобові, деякі крупи (гречана, вівсяна, пшоняна) та хліб. Більшу частину жирів у
добовому раціоні дитини повинні представляти жири тваринного походження. Вони
розміщуються у вершковому маслі, вершках, сметані. Загальна кількість рослинних
жирів (кукурудзяна, сонячна та оливкова олія) складає не менш 15-20 % від його
загальної кількості у добовому раціоні дитини. Рафіновані джерела вуглеводів –
цукор, варення, мед, кондитерські вироби – менш корисні для дитини. Більшу
частину добової потреби малюка у вуглеводах потрібно задовольняти за рахунок
круп, хліба, макаронних виробів та , що є найважливішим – овочів та фруктів.
Останні мають ще й важливі для дитячого організму вітаміни, мінеральні солі,
мікроелементи. Крім того, у овочах та фруктах є пектини, харчові волокна,
клітчата, які благодійно впливають на процеси перетравлювання їжі. Масла та
ароматичні речовини багатьох фруктів виробляють шлунковий сік та підсилюють
апетит. Вони корисні дітям з занизьким апетитом. Необхідно також додавати у
меню цибулю та часник. Деякі продукти дитина може вживати кожного дня – це
молоко, масло, хліб, цукор, овочі та фрукти, м'ясо. Яйце можна давати через
день, сир кисломолочний – через два дні. А ось рибу – два рази на тиждень. У
меню на кожний день не повинні повторюватися страви, східні по складу. Дітям
також дуже корисно починати приймати їжу з салатів з сирих овочів чи кислих
фруктів, які стимулюють виробку шлункового соку та підвищує апетит. Ще однією
обов’язковою умовою при складанні меню є виконання вимог санітарно
епідеміологічної служби у відношенні продуктів та страв, які заборонено.
Наприклад: ковбаса, копченості. Крім того, особиста увага звертається на стан
здоров’я персоналу, працюючого на кухні у дитячому садку. Процес прийому їжі не
може бути повноцінним без відповідної середи. Під час невірного підходу до
процесу годування, особливо коли малюка зобов’язують їсти силою чи годують з
розвагами, змовками, у нього виникає негативний рефлекс на усіляку їжу.
За кожною дитиною у
садку закріплено постійне місто за столом, а вихователь піклується про те, щоб
йому було зручно сидіти й використовувати столові прибори. У кожній групі
повинні бути стільці, які відповідають віку дітей. Вимоги до посуду: стійкість,
зручність та відповідність об’ємам порцій. Харчування дітей та режим дня у
вихідні дні. У цей віковий період діти дуже енергійні, багато ходять, бігають,
люблять рухливі ігри, вони дуже емоційні, вразливі, та питливі, запас знань та
вмінь у них постійно збагачується. Щоб переповнити великі розтрати енергії та
забезпечити потреби подальшого зросту та розвитку, дітям вкрай необхідний
постійний приток енергії та усіх корисних елементів (білків, жирів, вуглеводів,
вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів), єдиним джерелом яких є
повноцінне, адекватне віку дітей харчування. Важливим елементом правильної
організації харчування є режим приймання їжі впродовж дня, цілеспрямований
розподіл продуктів, об’ємів їжі та добової калорійності між окремими її
прийомами.
Режим харчування
Їжа перетравлюється
у шлунку дитини в середньому на протязі трьох з половиною – чотирьох годин,
тому інтервали між прийманням їжі повинні бути приблизно рівні цьому часу. Для
дітей трьох-чотирьох років найбільш дотепним є режим з чотириразовим
харчуванням: о восьмій ранку – сніданок, о дванадцятій – обід, о п’ятнадцятій тридцять
– підвечірок та о дев’ятнадцятій – вечеря. Години годувань повинні бути
постійними, відхилення від встановленого часу не бажані та не повинні
перевищувати 15-30 хвилин. Важливо перевернути увагу на неприпустимість
приймання якої-небудь їжі між годуваннями, особливо солодощів. Об’єм їжі
Ємкість шлунку у дітей змінюється з віком. Якщо у річного малюка вона прирівнює
250-300 г., то у дитини трьох років – 350-400 г., а у чотирирічного – 450-500
г. Тому харчування повинно бути відповідним по величині разового та добового
об’єму їжі у залежності від віку дітей. Певна річ, що об’єм їжі залежить також
від апетиту дитини. Загальний об’єм їжі на цілий день складає в середньому: для
дітей у три роки – 1500 – 1600 г, для дітей у чотири роки – 1700 – 1750 г. Добова
кількість розподіляється між окремим прийманням їжі відносно рівними частинами:
350-400 г. та 400-450г відповідно віку дітей, обід дається в оптимальному
об’ємі. Калорійність харчування Зріст, розвиток, рух, обмін речей та усе інше
життєво важливі процеси, які потребують постійного додавання енергії. Потреба
дитячого організму в енергії складає: у віці трьох років – 1550-1600 ккал, у
чотири роки – 1750-1800 ккал на добу. Добова калорійність харчування дитини
повинна відповідати цим цифрам та відповідно розподілятися між окремими
прийманнями їжі. Для дітей у віці три роки та старше ціле спроможним вважається
наступний розподіл : на сніданок – 25% добової калорійності, на обід – 35-40 %,
на підвечірок – 10-15%, на вечерю – 25%. Продукти харчування Раціональне
повноцінне харчування дітей забезпечується широким асортиментом продуктів
тваринного та рослинного походження. Винятком є жирні сорти м’яса та птиці
Вимоги до зовнішнього
вигляду та одягу дітей
·
Одяг дитини повинен бути чистим, охайним, відповідати порі року, температурі повітря, відповідати розміру дитини.
·
Носіння комбінезонів не бажане.
·
Нижня білизна повинна бути завжди чистою.
·
Зав’язки і застібки мають бути розташовані так, щоб дитина могла самостійно себе обслужити.
·
Взуття має бути легким, теплим, точно відповідати нозі дитини, легко зніматися і надіватися.
·
Носова хустка потрібна дитині як в приміщенні, так і на прогулянці.
·
Зробіть на одязі зручні кишені для її зберігання.
·
Лице повинно бути умите, ніс, руки - чисті, нігті - підстрижені, зуби - почищені, зачіска - охайна.
·
Щоб уникнути випадків травматизму та з метою збереження здоров’я дітей, необхідно перевіряти вміст кишень дитини на наявність небезпечних предметів. Категорично забороняється приносити в садок гострі, ріжучі, склянні предмети, дрібні предмети (намистинки, ґудзики і тому подібне, пігулки), а також їжу та напої.
Роль сім'ї у формуванні
особистості дитини
в дошкільному віці
Здавна
триває дискусія, що є важливішим у становленні особистості:сім’ячи суспільне
виховання (дитячий садок, школа, інші освітні установи).
Так видатний педагог Я. А. Коменський схилявся
на користь сім’ї і називав материнською школою ту послідовність і суму знань,
яких набуває дитина з рук і вуст матері, уроки матері без перерви в розкладі і
без вихідних і канікул. Погоджувався з ним Г. Песталоцці: «Сім’я є істиним
органом виховання”.
Відомий психолог О.М.Леонтьєв виділив обсяг близьких дитині людей, до
виховних впливів яких вона чутлива. Виявляється. Що дитина в перші роки не
сприймає зауважень, умовлянь, порад «чужої тьоті» (вихователя, сусідки,
перехожої…), для неї саме авторитетне – «Так мама сказала», «Так звелів
тато».Немає таких якостей особистості, у формуванні яких не брала б участь
сім’я. Дитина бачить приклад, поведінку батьків, їх взаємовідносини, елементи
трудового співробітництва, будує свою поведінку на основі наслідування
відповідно до своєї статі.
Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні
особистості – це виховний клімат сім’ї. Рідна домівка – не тільки місце
притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих
негараздів. Батьки є першим суспільним середовищем дитини, а родина – провідним
інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний
світ і надають йому емоційного забарвлення.
Через життя в сім’ї формується ставлення до людей, речей, самого себе,
виробляються ідеали та цінності. Любов дитини до батьків забезпечує безпеку,
виступає гарантом емоційного благополуччя. Дитині мало просто того, щоб її
любили. Вона потребує підтримки на всіх періодах дитинства.
Глибокий, постійний контакт з дитиною – необхідна умова виховання
у будь-якому віці.
Вираз «діти – дзеркало сім’ї” дуже точно передає зміст орієнтації дитини
на сукупність духовних і моральних цінностей, які культивує її сім’я. В кожній
родині свої уявлення про добро і зло, свої пріоритети і моральні цінності: в
одній на високий щабель поставлені доброта, милосердя, гуманність, в інших –
навпаки, панує культ жорстокості.
У
сім’ї формується характер дитини, її особистісні риси, в т.ч. закладаються
основи національної свідомості, і відбувається становлення особистості загалом.
Ще В. О. Сухомлинський відзначав, що «… сім’я – це повноводна річка,
водами якої живиться держава». У сім’ї шліфуються найтонші грані
людини -громадянина, людини – трудівника, людини – культурної
особистості. Макаренко, звертаючись до батьків, наголошував: «Ваша власна
поведінка – найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді,
коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте. Ви виховуєте її у кожний момент
вашого життя».
Проте, сучасна українська сім’я зациклена на економічній площині життя.
Дух комерціалізації витісняє з нашого життя усталенні
цінності.Батьки живуть суєтно, поспіхом,
вони переобтяжені буденними справами. Затьмарені
економічними проблемами вони зовсім забули про дітей.
Хвилинку, дорослі зупиніться, не пропускайте години
батьківського щастя, подивіться в очі своєї дитини – там ви побачите свою
старість. Чим більше часу ви будете приділяти дитині, тим більше любові
отримаєте будучи на пенсії .
БАТЬКАМ ПРО ПРАВА ДИТИНИ
Дитина буде
поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама
буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
Де можна дізнатись про права своїх дітей?
·
Загальна
Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р.
·
Конвенція
про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН.20.02.1989
·
"Перші
кроки”. Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International.
Lonlоn.
·
Настільна
книга для молоді "Твої права”. Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ
1999 р.
·
Комітет
сприяння захисту прав дитини. м. Київ, тел.295 –26 -96
Кожна дитина має право:
·
На рівень життя, необхідний для фізичного, розумового,
духовного, морального та соціального розвитку;
·
На захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;
·
На захист від поганого поводження, від відсутності
турботи з боку батьків, або тих, хто забезпечує догляд;
·
На захист від жорстоких, нелюдських або принизливих
для гідності людини видів поводження чи покарання;
·
На захист від будь якого покарання;
·
На захист від сексуальних домагань;
·
На проживання з батьками та на підтримання контакту з
батьками у разі їх розлучення;
·
На вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що
стосуються життя;
·
На свободу думки, совісті, віросповідання;
·
На особисте життя, на недоторканість житла, на
таємницю кореспонденції.
Коли порушуються права дитини?
·
Коли нема
безпеки для її життя та здоров я.
·
Коли її
потреби ігноруються.Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки
насильства або приниження.
·
Коли
порушується недоторканість дитини.
·
Коли дитину
ізолюють.
·
Коли дитину
залякують.
·
Коли вона не
має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
·
Коли вона не
може вільно висловлювати свої думки і почуття.
·
Коли її речі
не є недоторканими.
·
Коли її
використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
·
Коли дитина
стає свідком приниження гідності інших людей.
Діти в суспільстві найбільш вразливі.
Діти, права яких
порушуються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.
Як реагує дитина на порушення її прав?
·
Їй стає
важко спілкуватись з однолітками і дорослими ( вона грубить, блазнює, б'ється ,
замикається в собі і т.д.)
·
Її турбує
особиста безпека і любов до неї.
·
Вона часто
буває в поганому настрої.
·
Може втекти
з дому.
·
Може
приймати наркотики або алкоголь
·
Може робити
спроби суїциду (замаху на своє життя)
Що батьки можуть зробити для своєї
дитини?
·
Пам’ятати –
що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки,
потреби, які потрібно поважати.
·
Забезпечити
її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона знає телефони 101, 102, 103, 104, імена
та телефони близьких родичів, сусідів.
·
Навчити її
казати "Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
·
Негайно
припинити фізичну і словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
·
Знайти час
для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями і
думками.
·
Пам’ятати
про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
·
Залучати її
до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
·
Залучати
дитину до створення сімейних правил.
Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини,
що проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.02. 1989 р.
Підготовки дітей до
дитячого садка
·
Зверніть увагу на домашній режим
харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому
садку.
·
Поступово формуйте навички спілкування
дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до
спільної діяльності з іншими дітьми.
·
Привчайте малюка до самостійності й
доступного для його віку самообслуговування.
·
Розповідайте дитині, що таке дитячий
садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.
·
Проходячи повз дитячий садок, з радістю
нагадуйте дитині, як їй пощастило – восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте
рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся
своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.
·
Докладно розповідайте дитині про режим
дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме. Чим докладнішою
буде ваша розповідь, і чим частіше ви будете її повторювати, тим спокійніше й
впевненіше почуватиметься ваш малюк, коли піде у дошкільний заклад.
·
Учіть дитину гратися. Психологи виявили
чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням
до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно
й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони
швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові
іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.
·
Розробіть разом з дитиною нескладну систему
прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
·
Пам’ятайте, що на звикання дитини до
дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості
й плани.
·
Переконайтеся у тім, що вашій родині
дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина
використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка. Легше
й швидше звикають діти, батьки яких не мають альтернативи дошкільному закладу.
·
Чим з більшою кількістю дітей і
дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує
стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтеся з іншими
батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку. Чим
ближчими будуть ваші стосунки з вихователями, іншими батьками та їхніми дітьми,
тим простіше буде звикнути вашій дитині.
·
У присутності дитини уникайте критичних
зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте
дитину дитячим садком.
·
Приблизно за тиждень до першого
відвідування дитячого садка попередьте дитину про те, щоб вона спокійно
очікувала майбутню подію.
Як привчити дитину до порядку?
Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються
виконувати доручення батьків.
Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то
вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість
навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що
їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка
відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?
Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої
обов'язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має
після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти
перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду... Коло обов'язків може бути
різноманітним, головне - не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.
Спочатку ненав'язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на
меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід
виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки - і з часом він
всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть сказати: «Ти дуже добре
впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу,
як миття за собою посуду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії
«примусової» переходить у спосіб заохочення, і малюк буде із захопленням
виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки
починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за
кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього
гарною мотивацією.
І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.
По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього. По-друге, ніщо так не
об'єднує, як спільна праця.
Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо малюк не виконав
доручену справу.
Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а
байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого
початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось
подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка
дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки,
домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я
тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму.
Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти
не будеш ними гратися».
Головне в такій домовленості - бути послідовним і не змінювати рішення.
Якщо це вийде - малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку -
він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов'язків.
